У межах Декади циклової комісії агрономічних дисциплін відбувся практичний воркшоп на тему «Біологічні аспекти органічного землеробства: методика закладання та моніторингу компостних систем». Захід об'єднав теоретичні знання та реальну практику, спрямовану на формування екологічного мислення майбутніх фахівців. Методичний супровід та практичне проведення воркшопу забезпечили досвідчені викладачі коледжу: Бондар В.Ф., Погорєлова Г.М. та Шлапацька В.Г.

Студенти спеціальності «Агрономія» розпочали воркшоп із вивчення теоретичних та екологічних аспектів утилізації рослинних решток. Проте головний акцент події був зроблений на практиці. «Було круто зробити щось своїми руками і зрозуміти, що відходи — це насправді цінний ресурс» - такі відгуки студентів ми отримали після практичного воркшопу.

Майбутні агрономи власноруч із природних матеріалів змайстрували спеціальний ящик для закладання компосту. Після цього учасники перейшли до найвідповідальнішого етапу — формування правильної структури майбутнього добрива, розпочавши роботу із закладання першого, дренажного шару.

Правильне компостування — це не просто збирання відходів, а чітко вивірений біологічний процес. Під час воркшопу викладачі разом зі студентами розібрали класичну покрокову методику:

1. Облаштування вентильованого резервуара: Використання дерев'яного ящика з отворами забезпечує постійний доступ кисню, який необхідний для життєдіяльності аеробних бактерій.

2. Формування дренажного шару (основа): На саме дно вкладаються грубі матеріали — гілки, тріска, солома (шаром 10–15 см). Це забезпечує відтік зайвої вологи та циркуляцію повітря знизу вгору.

3. Чередування шарів («Коричневе» та «Зелене»):

   • «Зелені» шари (багаті на азот): скошена трава, бур'яни, зелене листя, харчові рештки. Вони запускають процес розігріву.

   • «Коричневі» шари (багаті на вуглець): сухе листя, солома, тирса, подрібнений картон. Вони забезпечують пористість та баланс елементів .

      

4. Контроль вологості та температури (Моніторинг): Органічна маса має бути вологою, як віджата губка. Періодичне перемішування (аерація) оптимізує температуру всередині системи для правильного дозрівання компосту. Закладання таких систем має колосальне значення як для навчального процесу, так і для розвитку сталого сільського господарства загалом:

• Екологічна утилізація решток: Замість спалювання чи вивезення на звалища, рослинні рештки повертаються в біологічний колообіг речовин.

• Відновлення родючості ґрунту: Готовий компост — це високоякісне органічне добриво, багате на гумус та корисну мікрофлору, яке покращує структуру ґрунту та підвищує врожайність без «хімії».

• Економічна вигода для фермера: Впровадження компостування дозволяє значно знизити витрати на закупівлю мінеральних добрив.

   

Проведений воркшоп став ще одним кроком до підготовки нового покоління агрономів, які володіють технологіями «зеленого» землеробства та здатні впроваджувати екологічно безпечні рішення в українському агробізнесі.